Гумористичні збірки Богдана Мельничука «Пегасові копита», «Дума про кума»
Цена, руб. | 3000 |
Номер работы | 31750 |
Предмет | Литература |
Тип работы | Диплом |
Объем, стр. | 99 |
Оглавление | ЗМІСТ ВСТУП ................................................................................................................... 3 РОЗДІЛ 1. ЗАСОБИ КОМІЗАЦІЇ ТА ФОРМИ КОМІЧНОГО: ОСОБЛИВОСТІ СМІХОВОЇ КУЛЬТУРИ .........................................................8 1.1. Гумористичні твори: гумористичне і сатиричне зображення ..................10 1.2. Жанрова різноманітність гумористичних творів (епіграми, пародії, дружні шаржні, дедикації, ґратуляції, віншування, послання) .......................12 1.3. Роль гумору в житті народу .........................................................................22 Висновки до розділу 1 .........................................................................................25 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРОВОЇ ФОРМИ ТА ПРОБЛЕМА СЮЖЕТУ В ГУМОРИСТИЧНИХ ЗБІРКАХ БОГДАНА МЕЛЬНИЧУКА «ПЕГАСОВІ КОПИТА» ТА «ДУМА ПРО КУМА» …………………………………….......28 2.1. Жанрові ознаки та структура гумористичних творів ..............................28 2.2. Проблематика та система образів гумористичних творів .......................40 2.3. Композиційні особливості гумористичних творів: внутрішня організація сюжету ..................................................................................................................60 Висновки до розділу 2 .........................................................................................75 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .....................................................................................78 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .....................................................81 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ...............................88 ДОДАТКИ ............................................................................................................89 Метою дослідження є вивчення особливостей гумористичних збірок Богдана Мельничука «Пегасові копита» та «Дума про кума». Для досягнення мети ставилися такі завдання: - визначити теоретичні основи дослідження засобів комізації та форм комічного у мовознавстві і літературознавстві; - охарактеризувати особливості сміхової культури; - дослідити гумористичні твори: гумористичне і сатиричне зображення; - розглянути жанрову різноманітність гумористичних творів (епіграми, пародії, дружні шаржні, дедикації, ґратуляції, віншування, послання); - розглянути роль гумору в житті народу; - охарактеризувати жанрові ознаки та структуру гумористичних творів зі збірок «Пегасові копита» та «Дума про кума»; - проаналізувати проблематику, систему образів та композиційні особливості гумористичних творів: внутрішню організацію сюжету. Об’єктом дослідження є творчість Богдана Мельничука. Предметом дослідження є жанрові, композиційні, стилістичні особливості гумористичних збірок Богдана Мельничука «Пегасові копита» та «Дума про кума». Матеріалом дослідження послужили гумористичні збірки Богдана Мельничука «Пегасові копита» та «Дума про кума». Методи дослідження зумовлені метою, завданнями та проаналізованим матеріалом: зіставний метод, що полягає у співвіднесенні жанрових, композиційних, стилістичних особливостей збірок «Пегасові копита» та «Дума про кума» у поетичному дискурсі; контекстуально-інтерпретаційний, що полягає у з’ясуванні специфіки значення слів та словосполучень в обох гумористичних збірках; описовий, за допомогою якого було обґрунтовано використання певного стилістичного прийому. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому комплексно розглядаються жанрові, композиційні, стилістичні особливості гумористичних збірок Богдана Мельничука «Пегасові копита» та «Дума про кума». Практичне значення дослідження магістерської роботи полягає в тому, що зібраний та проаналізований матеріал може бути використаний на лекціях з літературознавства, стилістики, мовознавства. Запропоноване дослідження має не тільки науково-пізнавальний характер: його результати можуть бути корисними для філологів та літературознавців, які прагнуть удосконалювати свій професійний рівень. Логіка дослідження зумовила структуру магістерської роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу, додатків. У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету та завдання, схарактеризовано джерела добору фактичного матеріалу та дослідницькі методи, наукову новизну, розкрито практичну цінність роботи. У першому розділі окреслено теоретичні основи дослідження засобів комізації та форм комічного у мовознавстві і літературознавстві; охарактеризовано особливості сміхової культури; досліджено гумористичні твори: гумористичне і сатиричне зображення; розглянуто жанрову різноманітність гумористичних творів (епіграми, пародії, дружні шаржні, дедикації, ґратуляції, віншування, послання); розглянуто роль гумору в житті народу. У другому розділі охарактеризовано жанрові ознаки та структуру гумористичних творів зі збірок «Пегасові копита» та «Дума про кума»; проаналізовано проблематику, систему образів та композиційні особливості гумористичних творів, внутрішню організацію сюжету. У висновках коротко викладено основні результати дослідження. Загальний обсяг магістерської роботи – 96 сторінок, з них 77 сторінок тексту. Список використаних джерел налічує 80 найменувань. Перелік джерел ілюстративного матеріалу містить 2 позиції. ДОДАТКИ 1. Шановний тезку мій Богдане,//Що був Романом в Чернівцях,//Нехай довіку не зів’яне//Твоєї молодості цвях!//Бажаю літ тобі веселих,//Щасливих з Майєю шляхів.//І не здавай любові келих,//Ані в музей, ані в архів (Дума про кума, с. 48). 2. Брати мої тернополяни –//Вкраїни неповторна віть!//Я радий, що снага не в’яне, //Що розквітає для століть (Дума про кума, с. 45-47). 3. Що коней не шлете на попас,//А знов сідлаєте у путь,//Що до людей іде часопис – //І вірші, і новели йдуть.//.....Ми поріднилися у слові// З неподоланними крильми.//І навіть по Мельничукові,//Та ще й Богдану, маєм ми (Дума про кума, с. 45) 4. Кріпили побратимство наше,//З душ виганяли переляк//І глибочезний Андріяшик,//І, наче пісня, В. Бабляк.//Кріпив його в тривожні днини//І ніжний, і, як сталь, твердий//Син Тернопілля й Буковини//Наш Будний, вічно молодий (Дума про кума, с. 46). 5. Все у вірші твоєму є,//Все розсілось у нім розлого://Рими грім, що у вуха б’є,//І метафор блискуче кольє…//Лиш не видно тебе самого (Пегасові копита, с. 55). 6. Пахнуть куривом дівчата.//Ах, який синьнющий пах!//Пахнуть коси й груденята,//Й кожна латка на штанах.//Носик пахне, пахнуть вуха,//Пахне все, що Бог послав.//Цілу б нічку нюхав, нюхав,// Нюхав, та не цілував (Дума про кума, с. 68). 7. Олексо Славний, сину Якова,//Чого ж та пам’ять не однакова?//Міцна, як в юнака, — на вірша,//На імено ж і дату – гірша?//Ну, а без – імені і дати// Як ту «Історію...» складати?//І чи не вийде вона шлакова,//Олексо Славний, сину Якова? (Пегасові копита, с. 89). 8. Він все життя робив не так,//Звивався, вигинався//.Та лиш на старості, мастак, //У цьому всім зізнався (Дума про кума, с. 66). 9. О, на трибуні ви мастак,// Кумир вибагливої маси. //Якби ви ще й писали так, //Я перший вигукнув би://- Класик! (Пегасові копита, с. 10) 10. Критик байдики не б’є,//В критика – обновки.//Видає він, видає//Нові ... заголовки (Пегасові копита, с. 51). 11. Ти не хвались, що енну вже книжину//Приносиш любим читачам у дар.//Приніс Шевченко лиш одну-єдину.//Оту, що називається «Кобзар»! (Пегасові копита, с. 52) 12. Коло пива, коло бочки//Шикуються колобочки//Шикуються залюбки//Кругловиді мужики,//Кругловиді, круглобокі,// Колобродять у них соки,//Кругловиді, як тарелі,//Круглорічно превеселі,//Кругловиді, як сонця,//Від грайливого пивця,//Оттого, що коло бочки//Все збирає колобочки (Дума про кума, с. 65). 13. Поет – то не шматок поліна.//Широкий у поета світ.//Від живота – аж по коліна.//І від колін – аж по живіт (Пегасові копита, с. 61). 14. Не поможе й блиск диплома,//Як немає всіх удома (Пегасові копита, с. 70). 15. Коли триматимешся в рамках,//То можеш опинитись в дамках.// А будеш рватись напролом –//Загинеш сірим пішаком (Пегасові копита, с. 70). 16. І буде хай благословен//У нашій Спілці кожен член! (Дума про кума, с. 93) 17. Земляче славний Михайлюку!//В благословенний тричі день//Віншую Вас і тисну руку,//Що розсіва зерно пісень.//Здорові будьте і щасливі,//Круті верстаючи стежки.//Нехай на Вашій чесній ниві//Нові зростають “Колоски” (Дума, с. 25). 18. А ручища, а ножища,//А плечища, ні, рамена – //Як в потужного мартена!//...Гандж один у молодця – //Падає він од ... яйця... (Дума про кума, с. 51 – 52) 19. Хоч стільки літ пройшло, та Ви ще,//Та Ви ще – хоч куди козак,//Раз отакеннеє томище//Воздвигли – як потуги знак.//Хай буде й далі все нівроку.// Як поміж добрими людьми.//Нехай виходить в світ щороку//Великотомний Син Кузьми. 20. За творчі радощі та муки,//За виплеканий книг осад//Хвала Вам, докторе науки,//Віват, професоре, віват! (Дума про кума, с. 21-22) 21. Гнатюк встигала й полежати,//В «Мак» сходити і в кіно//Та ще й почати жито жати,//Яке посіяла давно (Пегасові копита, с. 58-60). 22. Хоча рядки його убогії,//Та опинились в .... Антології ... (Пегасові копита, с. 63). 23. На політзанятті, брате,//Благодать не має меж://Навіть як не хочеш спати – //Неодмінно захропеш (Пегасові копита, с. 69). 24. - Вельмишановний, прошу://Сідайте у ... калошу (Пегасові копита, с. 69). 25. Нині за один мільйон//Я купив один лимон.//Ну, а завтра за мільйона Куплю шкірку від лимона (Пегасові копита, с. 80). 26. Слухали творіння Кухти?//Ах ти! Ох ти! Ух ти! Ух ти! (Дума про кума, с. 76) 27. Моя провина невелика,//Та все ж я каявся стократ,//Що знав Вас лиш як чоловіка,//Котрий садив Вишневий сад..(Пегасові копита, с. 4). 28. Один із друзями плекає//Тернопільський журнальний сад.//А другий втішено гукає//Із Буковини, із Карпат... (Дума про кума, с. 76). 29. Ослові якось у музеї//Показували чудеса.//Він захлинавсь://- Краса, краса!//Та чом у цім ... ну... га-ма-зеї//Ані соломи, ні вівса? (Пегасові копита, с. 71) 30. Земля моя – всім на диво –//Оранжево зацвіла.//І стала така вродлива, // Як зроду ще не була.//І відступила пороша//Від майва гримучих площ.//І сіпається, як воша//Базарно-продажний вождь ... (Дума про кума, с. 52). 31. Ті ягідки//(Їм несть числа!) –//То свіжі аркуші//Для ЗЛА.//(Не зла – мов шпилька//Під ребро,//А ЗЛА того,//Котре – добро!) (Дума про кума, с. 52). 32. Якщо маєш добрий задум,//Не підходь до нього задом (Дума про кума, с. 81). 33. Пес розгавкався на пса://Стовідсоткова попса (Дума про кума, с. 88). 34. Дякую вам, ворота,//Де читачів ходить рота,//Та ще й не одна,//Та ще й не одна (Дума про кума, с. 43-44). 35. Люди там не замерзають,//Там чистенькі шибки,//А в акваріумах грають//Золотисті рибки (Дума про кума, с. 35-37). 36. Герасимчук тут, слава Богу,//І в горі//творчо не згасав://Він, розтягнувши ліву ногу,//Рукою правою писав! (Пегасові копита, с. 59) 37. І нам дістались нагороди –//Престиж-путівки на ... городи .... (Дума про кума, с. 90). 38. Він ніби й байдики не бив//І ніби й жив невбого://Нічого злого не зробив//І доброго – нічого.//І не сміявся, і не тужив.//Він жив. А може, і не жив? (Дума про кума, с. 92) 39. Розгулявсь на старість дід,//Здивувавши всенький світ.//І сказала баба діду://«Шо, штарий, забаглошь шніду?» (Дума про кума, с. 58) 40. - Борю! Борю! Що стряслося?//Що ти думаєш собі?//- Я не думаю нічого, //- Каже їй на те Борис, - //П-просто я ... П.Глазового//Всі творіння п-перегриз ... (Пегасові копита, с. 40) 41. Хоч знаю авторів чима....//Ні крап... не доберу://Хто слово, як дрючок, лама –//Чи той, чи, може дру...? (Пегасові копита, с. 11) 42. Видоїла коровище,//Накормила псище.//Ше й моргнула на додачу://- Пішли, Михайлище.//Та витягай книжище,//Та присувайсь ближче://Умираю, як не чую//Я твоє віршище (Пегасові копита, с. 56). 43. І на всеньких поворотах//Стали для поради://Їде, їде не будь-хто там –// Дядько із Канади! (Пегасові копита, с. 78-79) 44. Пишуть про любов писаки –// Виходить агресія.//Тут – без «дна» і без клоаки,//Словом, тут – Небе-сія! (Дума про кума, с. 24) 45. І ми діємо://Бал-діємо! (Дума про кума, с. 82) 46. Строчать://«Ми у ваші справи//Лізли, лізем, будем лізти!//ІНТЕР-НАЦІО-НАЛІСТИ» (Пегасові копита, с. 76). 47. Каже одна колежанка: // - Тут поможе лиш лежанка... (Дума про кума, с. 80) 48. І промовив наш Гарант: // Полечу я в Таїланд. // Бо мені не гарантує // Спокою мій фатерланд (Дума про кума, с. 50) 49. Крокує поет середмістям, і крокує, не всує: // Зоставивиши «ментам» продажну готельну дівку, // Він на всю вулицю про фалоса теоретизує (Пегасові копита, с. 87-88). 50. В сорок ще струна стремить,//А не лиш волочиться.//В сорок зупинити мить//Усім серцем хочеться (Дума про кума, с. 40). 51. Українці – ближчі й недалекі!//То коли ж ми втямимо, коли? – //Доки нами правитимуть зеки,//Доти всі ми будемо – казли! (Дума про кума, с. 63). 52. Щит черлений у руці одній,//В другій – спис пера напоготові,//Лицарю великої любові,//Вершнику на білому коні (Дума про кума, с. 26). 53. Не зле, брати мої, не зле.//Вродитись у Па-де-Кале.//Та ліпше, браття, устократ//Прожити під крилом Карпат (Дума про кума, с. 23). 54. І жінки на чоловіків//Най лишають ватру//І най їдуть у Чернівці// До кінотеатру (Дума про кума, с. 37). 55. На нім – і мова солов’їна,//Дніпро й Карпати у росі,//Коротше – всенька Літ Вкраїна//У Світовій своїй красі (Дума про кума, с. 21-22). 56. Дякую, мої гості//На калиновому мості –//Кращому з мостів,//Кращому з мостів (Дума про кума, с. 43-44). 57. Того, хто мужем вченим є тепер,//Хто вибрав магістраль, а не узбіччя// І в краї, що, замаєний в смеріччя,//Свої змужнілі крила розпростер (Дума про кума, с. 27). 58. О, поети не безликі,//Без п’яти хвилин великі//Чи принаймні – не малі.//Той – в повітрі,//Той – в півлітрі,//Той – вареником в макітрі ...// А хто ж буде на землі? (Дума про кума, с. 57). 59. У другій же –//Зелена брость.//Іде по горах //Герман Кость (Дума про кума, с. 28-29). 60. Дякую вам, дороги,//Що сходили мої ноги//Зо літ п’ятдесят,//Зо літ п’ятдесят (Дума про кума, с. 43-44). 61. Під бойовими прапорами//Зібрав нас на курортний фронт//До любої Одеси-мами//Коханий тато наш – Літфонд (Пегасові копита, с. 58). 62. Чи сестрицю, чи дружину,//Свого серця половину, гей (Дума про кума, с. 30-32). 63. Одного разу Дужі Молодці//Прислали Щуку в наші Чернівці – //Не рядову, хоча й не геніальну,//Та головне – до Молодців лояльну...(Пегасові копита, с. 74). 64. Запровадьмо зо дві мови//Та ще й половину,//Аби хоч так збагатити Бідну Україну.//Зо дві мови запровадьмо//Для тих, хто тямущі,//А по одній – для прибулих//З північної пущі.//Ну, а для тих, що інтелект// На рівні корови,//Запровадьмо, не змигнувши,//Половину мови (Дума про кума, с. 64). 65. Тепер Еней убрався в пекло,//Прийшов у зовсім інший світ;//Там потьмяніло все, померкло,//Бо ні електрики, ні звізд (Пегасові копита, с. 66-68). 66. Там тільки тумани великі,//Там жалісливі чути крики,//Там мука грішним не мала. //Еней з Сивілою гляділи,//Як там страждали, як терпіли,// І кара всім яка була (Пегасові копита, с. 66). 67. В смолі тій грішники сиділи//І на вогні пеклись, горіли,//Ставали чорними, як ніч,//........Якусь особу мацапуру//Там шкварили на шашлику// За чортову його натуру//І поведенцію бридку ...(Пегасові копита, с. 66). 68. Там шпаргалетники кричали//І завивали, як шакал,//Бо поміж пальці їм наклали//І підпалили сто шпаргал.//..Були там і студентки-кралі,//Що наряджались напоказ,//Що міні-спіднички зухвалі//Вкорочували кожен раз.// Сі в сірці і в смолі кипіли... (Пегасові копита, с. 67). 69. Те, що осли колись тягнули,//Тепер Машини повезли.//Та не відходять у минуле,//Не переводяться Осли! (Пегасові копита, с. 71) 70. «Енеус ностер, магнус понус//І славний троянорум князь!//Врятуй нас, бідних, як циганус,//Від чортус визволи ти нас!»//Еней на сю добірну мову// Сказав зовсім не випадково,//Лукаво зиркнувши на них://«Вас рятувати, милі други?!//А за які такі заслуги?!//Нема дурних! Нема дурних!» (Пегасові копита, с. 68) 71. В день повноліття сина//Татко//Світлів душею і чолом://- Донині був ти лиш Ослятком,//А нині справжнім став Ослом! (Пегасові копита, с. 71) 72. Не забажавши зайвої мороки,//Друкуєш ти мене чотири роки.//Можливо, ти іще не бюрократ,//Та бюрократа найрідніший брат (Пегасові копита, с. 72). 73. І каркають безкарно та бездарно,//А ж піна переходить через край:- Державну другу дай нам незабарно,//Та що там – незабарно, вже давай!//І каркають, і їх земля тримає –//Стократ нам рідна, їм – стократ чужа,//Земля, що в світі кращої немає,//Земля, що ріжуть «карки» без ножа.//І каркають безкарно, вельми ладні//Загнати нашу рідну в закамарк.// А лю’ знайдуться в нас небезпорадні//Й візьмуть те чорне каркання за карк? (Дума про кума, с. 67) 74. ...Кривились, корчились, кричали,//І вигинались, і скавчали,//Приказуючи: «гав-гав-гав...» (Пегасові копита, с. 67). 75. Не можеш стати першорядним,//То стань, поете, хоч порядним.//Не можеш стати врівень з віком,//То будь хоч трохи чоловіком! (Пегасові копита, с. 62) 76. У світи від Коте лева//Доріженька пролягла,//Доріженька Василева// Від родимого села.//Доріженька Василева,//Доріженька черешнева (Дума про кума, с. 41). 77. Не читай, не читай свої вірші дівчатам,//Не читай молодицям так само їх ти://Будуть перші і другі від тебе втікати//На чотири, та ні – сто чотири версти (Пегасові копита, с. 36). 78. Якось в класі розходився//Позитивенко Борис,//Що, відколи народився,// Ще не мав поганих рис.//Аллочку Незтоїхати,//Що сказала: «Совість май!» //-Так узявсь «критикувати»,//Хоч світ за очі втікай://- Ти є тютя безголова,//Довбня ти, мурло, свиня!... (Пегасові копита, с. 39-40). 79. Найбільше – сто, а може, й триста//(У тьмі нелегко полічить ) –//Було з тяжким тавром хвостиста,//Яке проклятієм висить.//Тавро се – за старослов’янську//Та інші мови християнські//Й літератури, й діамат,//За логіку і медицину,//За фізкультуру і латину,//І ще предметів п’ятдесят…( Пегасові копита, с. 68). 80. Я пишу,//Ти друкуєш,//Він, вона, воно читає,//Ми слухаємо://Вони сміються – //Всі сміються! (Пегасові копита, с. 29) 81. За моїм столом –//Лиш слова кругом.//А думки?.. Думки –//За чужим столом.//За чужим столом,//Під чужим пером,//У чужих рядках,//У чужих книжках...//Ах!.. (Пегасові копита, с. 30). 82. Ой лишу на чоловіка//Полонинську ватру//Та й поїду у Чернівці//До кінотеатру.//Та не в той кінотеатр//Де лиш вітер дує.//Але у той, мої любі,//Де Кузьмін газдує (Дума про кума, с. 35 – 37). 83. Народе з твердістю трави,//Що звик стелитись підкаблучно!//Не мав, народе, голови,// То і носи на шиї ... кучму? (Дума про кума, с. 50) |
Цена, руб. | 3000 |
Заказать работу «Гумористичні збірки Богдана Мельничука «Пегасові копита», «Дума про кума»»
Отзывы
-
19.12
С радостными новостями ) Спасибо что спокойствие дарили и твердость!
Елена -
12.12
огромнейшее спасибо за помощь!
юля -
09.12
Оплатили 1200 рублей за эссе. спасибо большое вам! с уважением, Оксана
Оксана